Дійства Дорогобузького вертепу в селі відбулися майже 100 років тому. Це засвідчував житель села Іван Митрофанович Вознюк (1922-1992), який був учасником вертепу в 1937-1940 рр., а йому сценарій Різдвяного свята передав його батько. Відродився вертеп 1989 року. Саме дід Іван розповів слова напам'ять своїй онуці Олені Вознюк, тоді учениці 8 класу Дорогобузької школи, яка зі своїми однокласниками під керівництвом завідувач¬ки клубу Марії Василівни Мартинової в 1989-1990 рр. віта¬ли односельчан із святами народним дійством. Після 16-річної перерви сценарій свята знову було відтворено. Ініціаторами стали сільська молодь, учні школи.

Циган:

Добрий вечір добрі люди!

Я циган-поводир.

Знаю, бачу, що ви богатир:

Прийміть наш вертеп до хати.

Заходять 4 козаки.

1-й козак

Слава богу добрі люди!

Із Віфлієму ми ідем.

Звістку радісну несем.

2-й козак

Добрий вечір, мир цій хаті.

Перестаньте сумувати.

3-й козак

Ми вам новину принесли.

Весь світ звеселився Бо син божий народився.

4-й козак

А скажіть, що ми за люди?

Хай це всім відомо буде!

1-й козак

Запорізька Січ стара Довгі ночі, дні.

Січ в могилу впала А учора на зорі зірка засіяла!

Я із козацького роду Перебув наш народ не одну пригоду

Та як зірка в небесах ярко засіяла Блиск на землю впав

Стали ми збиратись Отаман мене прислав Про усе дізнатись.

2-й козак

Я, українець, як і ви З тихої Волині

І нам зірка дала знать

У сумній годині

3-й козак

Так і я, брат, з Буковини Звеселився тої днини

І пішов до Бога-сина

Щоб та дитина Дала кращу долю

На рідному полю

4-й козак

Так і я ваш рідний брат

Українець з-за Карпат Через гори через ріки

Йшов до того, щоб на віки

Щоб мав честь і славу Стати разом в лаву.

1-й козак

Гей, браття, гляньмо з хати

Хтось біжить з мечем Станьмо спільно, відженем. (Всі дивляться у вікно)

3-й козак

Ах, то ірод, цар Юдеїв Що злякавсь дитини цеї

І шукає скрізь її Проти нього станьмо всі!

4-й козак

Ой, чи дужі його сили?

Його ж воїни обступили

І глазять усюди грізно...

(Входить Ірод, 2 воїни)

Ірод

Не змовляйтесь, вже запізно Другий день я вас шукаю,

А тепер в руках тримаю

Тут і він є певно з Вами

Признавайтесь перед нами Ви ходили у Віфлиєм

Чи не є я вам царем?

2-й козак

Ти є цар тільки земний

Народився князь таємний.

4-й козак

Ти не князь, ти не вічний Бог,

Ти пануєш без тривог

Ти боїшся того Бога

Бо лиха тобі дорога

Бо невинних ти караєш,

Бідний народ понижаєш.

1-й козак

А тому дитину Божу Божу матір — квітку гожу

Хочеш вбити нині ту дитину?

Ірод

Замовчіть мені прокляті

Бо скараю враз в цій хаті

Гей, шукайте мої воїни!

Воїни

Тут нема дитини тої.

Ірод

Тож по всьому краю йдіть

І приказ мій понесіть

Всіх дітей в краю збирайте

Хай загине!

Так скажіть.

А між ними певно він

Вже знайде смертельний скін

А тоді і вам не жити

Хто вас буде боронити? (Ірод виходить)

4-й козак

Ой новина ця страшна!

В двері стукає Біда.

Всі запитують:

«Хто там?»

Біда

Я ваша Біда,

Я давно вас знаю

І достатки відбираю,

В цій душі страх,

Сила є в моїх руках,

Мучу, пригинаю Добро відбираю

2-й козак

Ти, Бідо, наша проклята

Ти на злидні все багата.

Ти нас мучиш од віків

Губиш всіх наших братів

Біда Хі-хі-хі Хоч би один мені голову зняв

Той що в світі панував

А той, що вчора народився Ірод розізлився

Він тую дитину вб'є!

Ірод мій приятель є. (За Бідою входить жид)

1-й козак

А тобі чого сюди?

Жид

Не кричіть, чого вам такого

Я не винен вам нічого

Де вона там і я...

2-й козак

Де вона там і ти?

Забирайся геть іди!

Жид

Не піду, бо є вона,

Бо при мені є біда

Доки ця пані є

То мене ніхто не прожене!

4-й козак

Боже мій, що нам робити?

Ця Біда не дає нам жити

3-й козак

Гляньте з хати, світло є Гляньте, як у вікна б'є!

1-й козак

Гей, до хати запросімо

Хай освітить нам цей дім

Хай освітить, хай зігріє,

Хай біда в огні зотліє!

(До хати входить ангел, в руках тримає зірку)

Ангел

Хто тут світла потребує?

Всі разом:

Всі!

3-й козак

Усім, усім нам темно,

гірко Засвіти нам ясну зірку

І подай нам добру раду

Біді на смерть зогляду.

Ангел

На Біду є спосіб певний

Ум свідомий — ясно ревний

Не розлука, а відвага

Не темнота, а просвіта,

Що освіщає сонце серед літа,

Так світить душі правду

І Біду свою доконає

Світло пітьму залякає

Забирайся геть Бідо,

Що їх мучиш так давно

Забирайся, не вертайся,

Хай щасливий буде край!

2-й козак

Мудре слово, добре слово

Знаєм радість, і готові

Так, і нам там говорили

У Віфлиємі Божі сили

Чи добився Ірод того

Щоб нам без нужди жити?

Божий Ангеле скажи!

Ангел

Не дозволить Бог Всевишній

І Ісуса остеріг і родині сій поміг.